Ессе
учителя початкових класів
На
тему: « Шлях – бути учителем».
У
кожної людини є свій шлях, який вона обирає і йде по ньому все життя. Щасливою
є та людина, яка визначивши свій шлях ,ніколи не пожалкує про свій вибір.
Я – Гончарук Олеся Василівна, учитель
початкових класів Хижинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів. Загальний педагогічний стаж
складає 27 років. В даному навчальному закладі працюю 27 років. Маю першу
кваліфікаційну категорію. Чому обрала цю професію? Мабуть тому, що люблю дітей
просто за те, що вони діти.
Бути першим учителем – дуже відповідально,
тому що можна сказати, що ми моделюємо долю дитини. Результат видно не зразу ж,
лише через декілька років. І виправити його дуже важко. Наші помилки самі
серйозні, самі життєві, тому що вони можуть поранити душу дитини і примушують
страждати. Але в більшій мірі дитяча душа страждає від байдужості і
несправедливості учителя. Я переконана, що байдужа і несправедлива людина не
може бути учителем. Нам довірили саме дороге – Дітей. В свою чергу я намагаюсь
поводитись з ними як з близькими людьми і мені дуже хочеться, щоб вони росли
хорошими людьми.
Сьогоднішні діти відрізняються від тих учнів,
яких ми вчили раніше і потрібно розуміти, що їх треба по іншому навчати, інакше виховувати. Я
намагаюсь створити таку атмосферу, такі умови, при яких дітям хотілося б
дізнаватися щось нове, відкривати для себе щось особливе. Тому в своїй
діяльності я використовую нові форми навчання, інтерактивні методи, створюю
умови для збереження психічного і фізичного здоров`я дітей. Активізую
пізнавальну діяльність учнів і підвищую інтерес до навчання, використовуючи
ігрові технології, технології інтерактивного навчання. Ці форми роботи сприяють
розвитку інтелектуальних здібностей школярів.
Вважаю, що потрібно і далі засвоювати і
вивчати педагогічні новинки. Планую і далі підвищувати свій освітній рівень,
своєчасно проходити курси підвищення кваліфікації і атестації.
Немає коментарів:
Дописати коментар