Досвід
роботи
Впродовж
останніх років працюю над проблемою: «Спрямованість навчально – виховного
процесу на досягнення результатів, шляхом компетентісного підходу до учнів
початкової школи»
Зміни у суспільному житті і свідомості
вимагають від нас, учителів, визначити нову мету навчання та виховання –
розвиток інноваційної особистості, здатної до життєвої творчості та
самореалізації у нових соуіальних умовах. Якщо говорити про дитину, то їй
сьогодні потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої
компетентності для успішної адаптації в соціумі, який швидко змінюється, та
сучасному світі, враховуючи те, що за останні кілька років нові інформаційні
технології повели людську цивілізацію на багато кроків уперед і стали невід`ємною частиною нашого
життя. Ми вчимося жити самі та навчаємо жити дітей. Як педагог, ставлю перед
собою мету підготувати дитину не до окремого уроку « не завтра», а до самостійного
життя, формувати вміння висловлювати власну думку, розв`язувати проблеми, розвивати
здатність самостійно займатися власною освітою, швидко адаптуватися до
інформаційного середовища.
Отже, забазпечуючи компетентнісний підхід у
навчально – виховному процесі,я взала за основу своєї діяльності виконання
чотирьох основних принципів, на яких базується сучасна освіта:
·
Навчити дітей жити разом;
·
Навчити дітей отримувати знання;
·
Навчити дітей працювати;
·
Навчити дітей жити змістовно, гідно.
А ще
обов`язково
навчити дітей орієнтуватися в інформаційно – комп`ютерному світі.
Кожен
урок планую таким чином, щоб учні не просто запам`ятовували навчальний матеріал, а
запитували,досліджували, творили, розв`язували, заперечували, співставляли, тобто формували
свою компетентність.
Якість освіти школяра визначається не лише
засвоєнням учнями предметних компетентностей, а й ключових ( життєвих).А саме:
1) Уміння вчитися
2) Уміння бути комунікативним
3) Уміння орієнтуватися в
основах економічної культури
4) Уміння володіти
інформаційними технолошіями
5) Уміння берегти здоров`я
6) Уміння бути справжнім громадянином
7) Уміння толерантно перебувати
в соціумі, мати високу загальну культуру.
Навчання – це важка, розумова праця. Щоб праця була
успішною, вона повинна бути цікавою і
бажаною для учнів. Креативно – аналітичному мисленню школярів сприяють
нестандартні уроки. Серед них найчастіше використовую: уроки – подорожі, уроки
– змагання, уроки- вікторини. Структура змісту і форм цих уроків викликає у
молодших школярів інтерес та захоплення навчанням, сприяє їх розвитку і вихованню.
Усім відома істина – діти початкових класів люблять учитись, але часто
забувають, діти люблять учитися добре! І тому головне моє завдання – створити
умови, що забезпечать дитині успіх у навчанні, відчуття радості від того, що «
я знаю», «я вмію». Намагаюсь організувати навчальну діяльність таким чином, щоб
кожен відчув силу успіху, що надихає.Адже саме невдачі у навчанні призводять до
того , що учень починає втрачати віру в себе, в свої можливості. І тому
потрібно вчасно підтримати учня, похвалити навіть за не значимий крок до
пізнання.
Компетентнісний підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні
навчальні засоби виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну та
розвивальу функції. З метою забезпечення мотивації учіння, намагаюсь, щоб уроки
були насичені такими завданнями, які спонукають до пошуку значимих для учня
результатів, використовую такі методи, що передбачають цікавий для учнів процес
навчання. Мотивація має пронизувати весь процес навчання на уроці. Учні, які
мають високий рівень працюють з завданнями творчого характеру. Ті, у яких
рівень навчальних досягнень достатній і середній - розв`язують завдання,
використовуючи правила. Для дітей низького рівня пропоную зразки, за якими
необхідно виконати певну роботу. Процес опанування знаннями, уміннями та навичками
учнів повинен постійно перемежовуватися з процесом відслідковування
сформованості їх компетенцій. Для цього використовую такі завдання:
·
Розв`язання проблемних завдань;
·
Використання тестів різних видів;
·
Розв`язання ситуативних завдань.
Суасний
урок передбачає обов`язкове здійснення контролю за якістю засвоєння знань протягом уроку. Важливого
значення набуває самооцінка дітей, міркування про якість своєї роботи і про те,
як можна підвищити її надалі. Оцінювати свою діяльність учень може протягом уроку
за допомогою різних оцінювальних форм: балів, фішок, таблиць, знаків. Первага
такого підходу в тому, що кожен отримує оцінку не за окремо виконане завдання
біля дошки, а за всю роботу на уроці.
Намагаюся будувати навчально – виховний процес
відповідно до індивідуальних можливостей учнів та потреб особистості. В цьому
мені допомагає використання інтерактивних технологій. Робота в парах, групах
дає змогу кожному учневі відчути радість спілкування, перемоги, піднятись на
вищу сходинку знань. Саме інтерактивні методи
« мікрофон», « позначка», « кубування, «сенкан», «незакінчене речення»,
« асоцітивний кущ» дають змогу створити таке навчальне середовище, в якому
формується соціальна компетентність, розвивається світогляд, зв`язне мовлення,
характер дитини.
Підводячи
підсумок своєї роботи, хочу зазначити, що надія на успіх живе в кожній людині.
Алн на жаль, не кожна надія справджується, тому що успіх гарантовний лише для
тих , хто прикладе для його здійснення власні зусилля.
Вважаю, що на уроці повинно бути якнайбільше завдань,
які б спонукали дитину до улюбленої
діяльності. І якщо дитина буде навчатися з бажанням, відчувати себе маленькою
частинкою всього процесу навчання, чекати і разом з усіма працювати з радістю
над новим відкриттям, вміти користуватися додатковою літературою, то вона,
закінчивши школу, буде здатна самостійно розв`язувати будь-які життєві
проблеми, матиме необхідні компетенції , основу для майбутнього і не
розгубиться у вирі життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар